ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Фізична особа з метою надання фінансової допомоги вітчизняним Збройним Силам для підвищення їх боєготовності та зміцнення обороноздатності держави має намір придбати в ПАТ «Державний ощадний банк України» сертифікат казначейського зобов’язання «Військові». Які податкові наслідки при виплаті доходу за пред’явленим купоном казначейського зобов’язання та  у разі продажу такого сертифікату на вторинному ринку?

Відповідно до ст. 11 Закону України від 23.02.2006 № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок» казначейські зобов'язання України – це державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України. Номінальна вартість казначейських зобов'язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті. При цьому, погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України. Особливості погашення та реалізації прав за казначейськими зобов'язаннями України визначаються умовами їх розміщення, які затверджуються Міністерством фінансів України відповідно до законодавства. Порядок визначення вартості продажу казначейських зобов'язань України під час їх розміщення встановлюється Міністерством фінансів України.

Так, Міністерством фінансів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 100 «Про випуск казначейських зобов’язань «Військові» (далі – Постанова № 100) з 21 травня 2014 року розпочато розміщення казначейських зобов’язань «Військові» серії В на пред’явника в документарній формі загальним обсягом 100 млн. гривень із строком обігу 24 місяці, номінальною вартістю 1000 гривень, відсотковою ставкою 7% річних та сплатою купонів кожні шість місяців у розмірі 35 гривень.

Продаж казначейських зобов’язань фізичним особам здійснюється в установах ПАТ «Державний ощадний банк України» за продажною вартістю, що встановлена Міністерством фінансів (наказ Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку визначення вартості продажу казначейських зобов'язань «Військові» серії В та форми бланка сертифіката казначейського зобов'язання «Військові» серії В» від 17.04.2014 № 415, зареєстрований в Міністерстві юстиції від 25.04.2014 за № 450/25227).

Крім того, Постановою № 100 затверджені Умови розміщення та погашення казначейських зобов’язань «Військові», відповідно до яких АТ «Ощадбанк» для підтримки ліквідності казначейських зобов'язань може викуповувати у фізичних осіб належні їм казначейські зобов'язання на договірних засадах за ціною не нижче номінальної вартості. Продаж, виплата доходу та погашення казначейських зобов'язань здійснюються у національній валюті та за вибором фізичної особи у готівковій або безготівковій формі. У разі погашення казначейських зобов'язань та виплати доходу за ними у безготівковій формі кошти перераховуються на рахунок, зазначений пред'явником сертифіката. При цьому, плата за проведення операцій з продажу, виплати доходу та погашення казначейських зобов'язань з фізичних осіб не справляється.

Погашення казначейських зобов'язань та виплата доходу за ними здійснюються АТ «Ощадбанк» за рахунок коштів державного бюджету починаючи з дня закінчення строку обігу казначейських зобов'язань та/або купонного періоду у межах сум, передбачених у державному бюджеті. Під час погашення казначейських зобов'язань пред'явникам сертифіката виплачується номінальна вартість казначейських зобов'язань та дохід за несплаченими купонами. Казначейські зобов'язання не можуть бути погашені достроково до зазначеної у сертифікаті дати погашення.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2 і              п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Так, згідно із п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України.

Під терміном проценти, відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід розуміти дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. При цьому проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Отже при виплаті фізичній особі доходу за пред’явленим сертифікатом казначейського зобов’язання, що виплачується АТ «Ощадбанк» кожні шість місяців (сертифікат містить 4 купони) чи одноразово при погашенні казначейських зобов’язань на підставі пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не підлягають оподаткуванню та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейським зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регламентується п.170.2 ст. 170 Кодексу, згідно із п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Разом з тим, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. „б” п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. При цьому, у випадках, зазначених у підпункті "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Отже, отриманий платником податку інвестиційний прибуток від продажу на вторинному ринку сертифікату  казначейського зобов’язання, на підставі  п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та не підлягає оподаткуванню.