Офіс великих платників податків
Державної податкової служби

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Закон №466:нові правила ТЦУ

17.07.2020

Офіс великих платників податків ДПС звертає увагу платників податків на зміни та доповнення, які були прийняті Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), в частині трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ). Ці зміни та доповнення є суттєвим кроком до створення справедливої системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки».

Новації ТЦ допоможуть платникам податків більш відповідально здійснювати свою операційну діяльність та внести корективи у старі механізми податкового планування при здійсненні операцій, які не відповідають принципу «витягнутої руки».

Законом № 466 внесені зміни та доповнення для урегулювання таких питань щодо трансфертного ціноутворення:

1)оновлення критеріїв пов’язаності осіб;

2)визначення «розумної економічної причини (ділової мети)»;

3)запровадження трирівневої документації;

4)розширення вимог до Документації з ТЦ;

5)урегулювання операцій з сировинними товарами;

6)зміни положень щодо штрафних санкцій з питань ТЦ.

Щодо оновлених критеріїв пов’язаності осіб.

Підпункт 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) оновлено та доповнено новими критеріями пов’язаності осіб, а саме:

-доповнено поняттям «утворення без статусу юридичної особи» (на додачу до юридичних та/або фізичних осіб);

-збільшено критерій безпосереднього та/або опосередкованого володіння корпоративними правами з 20 до 25 і більше відсотків та встановлено, що такий критерій не стосується міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;

-встановлено, що пороговий критерій суми всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи, має перевищувати суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів) та не стосується банків та міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;

-частково змінено умови визначення володіння фізичною особою безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у юридичній особі, та доповнено, що таке володіння може бути й опосередкованим;

-доповнено, що у разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору.

 Щодо визначення «розумної економічної причини (ділової мети)».

Платники податків у рамках ТЦ зобов’язані обґрунтувати економічну доцільність контрольованих операцій та наявність в них ділової мети, відповідно Законом №466:

-деталізовано тлумачення терміну «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

-визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з ТЦ надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операцій з придбання (доповнено другим абзацом підпункт «е» підпункту 39.4.6 пункту 39.3 статті 39 Кодексу);

-впроваджено положення щодо необхідності проведення коригувань з ТЦ (збільшення фінансових результатів), якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого підпункту 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).

     Щодо запровадження трирівневої документації.

Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована ОЕСР (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями в рамках міжнародних груп компаній.

Відповідно до оновленої редакції пп. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали КО, разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 Кодексу визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.

Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР 2017 та містить:

-документацію з ТЦ (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР - 2017) (пп.39.4.6 п 39.4 ст. 39 Кодексу);

-глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн. евро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) (п.39.4 ст. 39 Кодексу доповнено новою редакцією пп.39.4.7), та

-звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією; подається при доході групи - понад 750 млн. евро за рік;) (п.39.4 ст.39 Кодексу доповнено новими пунктами 39.4.10 - 39.4.14).

Крім того, відповідно до перехідних положень Кодексу, норми щодо подання платниками податків:

-повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

-глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

-звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню про автоматичний обмін міждержавними звітами.

 Щодо розширення вимог до Документації з ТЦ.

Законом № 466 впроваджені положення щодо розширення вимог та деталізації окремих позицій локального файлу документації з ТЦ з обов’язковим:

-вказання фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);

-наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання;

-надання копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження
ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК);

-надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою);

-доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;

-доповнення опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).

        Щодо урегулювання операцій з сировинними товарами.

Вдосконалено спеціальні правила аналізу контрольованих операцій з сировинними товарами, шляхом внесення змін до пп. 39.3.3.4 - 39.3.3.8 п. 39.3 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до цих положень КМУ встановлює перелік таких сировинних товарів, ДПС оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року. Міністерство фінансів України може визначати (відповідно до вимог та методів, передбачених статтею 39 Кодексу) окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» для КО з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.

Таким чином, складовими для реалізації вказаних норм для КО з сировинними товарами: є затвердження КМУ відповідного переліку таких товарів; визначення МФУ окремих порядків встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки»; оприлюднення ДПС рекомендованого (невиключного) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін на такі товари.

Крім того, враховуючи, що перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін має рекомендований (невиключний) характер, він не може обмежити права платників податків на використання інших джерел інформації для отримання котирувальних цін. При цьому, мають враховуватись положення п’ятого абзацу нового пп 39.3.3.4 п. 39.3 ст. 39 Кодексу, згідно якого котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами КО, мають відповідати умовам зіставності, визначеним пп 39.2.2 п. 39.2 цієї статті щодо особливостей зіставлення комерційних та фінансових умов КО. У разі наявності між умовами КО та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, мають здійснюватися відповідні коригування.

          Щодо зміни положень про накладання штрафних санкцій з питань ТЦ.

Зміни та розширення до пунктів 120.3 – 120.6 ст. 120 Кодексу переважно викликані запровадженням у вітчизняні правила ТЦ двох додаткових рівнів документації з ТЦ, які розглядалися вище, та повідомлень про участь у МГК, та є необхідною умовою встановлення дієвих механізмів понесення відповідальності у разі порушення платниками податків відповідних норм п.39.4 ст. 39 Кодексу.

У цілому такі зміни стосуються:

-поширення штрафів на випадки: неподання, у т. ч. неподання після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, або несвоєчасного подання платниками податків, які здійснюють КО, у порядку встановленому податковим законодавством, глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу), звіту у розрізі країн МГК, повідомлення про участь у МГК;

-впровадження штрафу за неповне відображення у звіті у розрізі країн МГК суми доходу (виручки) учасника МГК;

-впровадження штрафу за надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у МГК та/або у звіті у розрізі країни МГК.

Крім цього, зменшено штраф за неподання уточнюючого звіту про КО та штраф на суму КО, щодо яких не була подана документація з ТЦ (локальний файл) та додаткова інформація (обґрунтування) на запит з додатковою вимогою до такої документації.


Довідково:

Щодо термінології, яку Законом №466 введено (або внесено зміни, доповнено) для цілей ТЦ до Кодексу, а саме:

до пункту 14.1 статті 14 Кодексу:

«котирувальні ціни» (підпункт 14.1.941);

«материнська компанія міжнародної групи компаній» (підпункт 14.1. 1031) (на доповнення до підпункту 14.1.103 із загальним терміном «материнські компанії»);

«міжнародна група компаній» (підпункт 14.1.1313);

«уповноважений учасник (для цілей статті 39 цього Кодексу)» (підпункт 14.1.2541);

«великий платник податків» (підпункт 14.1.24.);

«пов’язані особи» (підпункт 14.1.159);

«постійне представництво» (підпункт 14.1.193);

«розумна економічна причина (ділова мета)» (підпункт 14.1.231).